Мальовниче село Ляшківка розташоване на межі Дніпропетровської та Полтавської областей, знаходиться в 10 км. на північний захід від районного центру і в 40 км. від залізничної станції Кобеляки на лінії Полтава-Кременчук. Населеним пунктом проходить автомобільна траса республіканського значення Дніпропетровськ-Решетилівка-Київ.
        Територія села розміщена в межах Східно-Європейської платформи. Населений пункт лежить на Придніпровській низовині, що відповідає великій геологічній структурі – Дніпровсько-Донецькій западині. Рельєф поверхні - хвиляста рівнина зі зниженням на північ і підвищенням на південь.

        Виникло село на початку ХУІІІ ст. З самого початку називалось це поселення Назарівка, на честь козака Івана Назара. Пізніше за прізвищем перших переселенців Лашків, які під горою заклали свій хутір перейменували його на Ляшківку. В 1859 році за переписом проживало 72 чоловіки. Більша частина землі належала поміщику Кирилову – 200 гектарів. У 1897 році розпочалося будівництво церкви, яка мала 150 гектарів землі.
        В 1892 році була побудована перша земська школа, яка поклала початок освіти на селі, а в 1912 році почала діяти церковно-приходська школа, побудована за кошти жителів села.
        Архівні дані свідчать, що в 1917 році селяни Ляшківської волості самовільно захопили церковні землі. Радянська влада була встановлена в грудні 1917 року.
       До 1926 року село входило до складу Полтавської губернії. В 1926 році було приєднано до Єкатеринославської губернії. Перші документальні згадки про наш населений пункт зафіксовано в 1917 році. Витяг з цього документу знаходиться зараз в шкільному музеї села. Зокрема там говориться про: «1917 года сентября 2-24. из сводок Главного управления по делам милиции об аграрном движении в Полтавской губернии. Земельный комитет Лашковской волости (Кобелякский уезд) самовольно отобрал землю притча Успенской церкви местечка Царичанки»
        В 1928 році заснований ТОЗ «Плугатар», в який входили 18 дворів. Організаторами були Зубко Г.К. М.Д.Молодан, Г.К.Штаній, І.І.Васильківський. вісімнадцять бідняцьких сімей об’єдналися, щоб розпочати нове життя на усуспільненій ниві.
       Їх приклад наслідували інші і до 1930 р. відбулася повна колективізація господарств.
       Першим головою колгоспу «Більшовик» був Штаній Григорій Кузьмович.
       У 1931 році відкрилась семирічна школа, в якій працювало декілька вчителів.
       За офіційними даними від голодомору в 1933 році загинуло 61 людина.
Спочатку кожен рід жив осібно, і місце, де проживала родина, називалось залежно від прізвища: Тишківка, Тюпківка, Оксанківка, Монівка, Тогобіщина, Молоданівка (ця назва існує і по сьогоднішній день). А в 1939 році було вирішено всіх хуторян переселити у Ляшківку. Хутори були знесені. Розпочалася планова забудова села.
        На початку 40-х років село почало розбудовуватись, та недовго тривала радість новоселів. Почалися скрутні часи. Напад фашистської Німеччини перервав мирне життя ляшківчан. З наближенням фашистських військ до Дніпропетровщини жителі приймали участь у будівництві оборонних споруд по річці Оріль. Вони здійснювали евакуацію на схід матеріальних цінностей. Більшість чоловіків були мобілізовані до Червоної армії.
        Відступаючи, Червона Армія розгорнула роботу по підготовці організованого підпілля і партизанської боротьби. Для боротьби проти фашистів на Приоріллі була створена підпільна організація «Балтика 213», що діяла в селі Ляшківка.

         «Балтика 213» розповсюджувала листівки з повідомленням інформбюро. Вона мала радіоприймач, вела агітаційну роботу, допомагала односельчанам переховуватись від вивезення до Німеччини, але через донос провокатора керівника Т.Ляшка і заступника П.Моню було заарештовано ворогами у червні 1942 року. Під час арешту було вилучено радянську газету, датовану 30 березням 1942 року. Це свідчило, що «Балтика 213» мала певний канал надходження преси.

Керівників організації Т.Ляшка і П.Моню було відправлено до гестапо в місто Кобеляки. На допитах вони нікого не видали з членів організації. Фашисти розстріляли народних месників у червні 1942 року в                     Приворсклянському лісі.

         У 1956 році ляшківчани розшукали могили загиблих героїв і перенесли їх прах до рідного села. Вони сплять вічним сном біля меморіалу загиблим воїнам.
         На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали 496 ляшківчан, 78 з них удостоєні бойових нагород, 189 загинули. Багато односельчан було вивезено на каторжні роботи до Німеччини. Наш земляк Н.Д.Шпак воював у партизанському загоні С.А.Ковпака, а Н.Д.Тогобицький , потрапивши в полон, втікає з концтабору і продовжує боротьбу з фашизмом в Русі Опору Франції.
         Ми гордимося нашим земляком генерал-майором авіації Д.П.Назаренком. За період Великої Вітчизняної Війни від здійснив 500 успішних бойових вильотів, провів близько 120 повітряних боїв, в яких особисто збив 24 літаки ворога і 8 літаків у групі. Подвиги прославленого пілота високо оцінені радянським урядом. 13 листопада 1942 року Д.П.Назаренку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Дмитро Павлович - кавалер 6 орденів і 7 медалей.
           У жахливому стані перебувала Ляшківка після визволення. Відступаючи, фашисти підпалили селянські оселі. Лише три будинки не постраждали – це школа, приміщення ФАПу й одна селянська хата.
           Та попри всі труднощі після окупаційного періоду, населення активно взялося за відновлювані роботи. В по військові роки село почало розбудовуватися за державним планом. В 1950 році всі колгоспи об’єдналися в колгосп «Більшовик». Головою колгоспу був обраний Назаренко С.А. Під його керівництвом продовжено відродження колгоспу. Піднялися нові будинки, збудовано мехтік, гараж, школу. Силами громади посаджено сільський парк та побудовано клуб.
           Славиться Ляшківка своїми трудівниками. Колгоспи «Більшовик» і «Куйбишева» неодноразово були учасниками ВДНГ СРСР. Багато колгоспників відзначені урядовими нагородами. За успіхи в розвитку сільського господарства Н.І.Мацак присвоєно звання героя Соціалістичної праці. 40 чоловік нагороджено орденами та медалями, з них комбайнер П.М.Молодан – орденом Леніна, а бригадир комплексної бригади М.Г.Довбня та свинарка В.І.Довга – орденом Жовтневої революції. Молодан Ж.М. нагороджена орденом Трудового Червоного прапора та орденом Леніна,секретар партійноі організацііі колгоспу Попов В.Ю.-орденом Знак Пошани, медаллю ім. Леніна, з 1989 по 1992р. колгосп «Більшовик» очолює В.Ю.Попов -Заслужений працівник сільського господарства Украіни. За його ініціативи в Ляшківці було збудовано асфальтовий завод, проведено газифікацію населених пунктів сільської ради, зміцнено матеріально-технічну базу колгоспу, розвивалась соціальна інфраструктура.

         Перші підтверджуючі документи про нашу сільську раду зафіксовано в 1913 році. (див. мал. 1). 

         Ці землі були спільною власністю Ляшківської сільської громади і  в радянські часи.   До 1997 року входили до складу Ляшківської сільської ради.           

                                                                                             мал. №1

         Досвід спільної життєдіяльності населення сягає  часів і  колективного господарювання. Колгосп ім.. Куйбишева, об’єднував землі, що нині входять до складу Залеліївської та Ляшківської  сільських рад, і мав одну сільську раду Ляшківську. 

         Головною галуззю господарювання було вирощування зернових культур, виробництво тваринницької продукції . Колгосп славився  високими досягненнями в сільському господарстві. Мав міцну високорозвинену матеріально – технічну базу.                                                                   Після роз'єднання колгоспу ім. Куйбишева було утворено два нових господарства на базі земель Залелії  колгосп „За мир”,  на базі земель Ляшківки колгосп „Більшовик”, але центр сільської ради залишався в Ляшківці  до 1997 року.

           Традиційно і територіально пов’язане надання послуг населенню наших сільських рад .  На території Ляшківської сільської ради  працює філіал  „Ощадбанку”,  послугами якого користуються і жителі Залеліївської громади. Спільним є медичне обслуговування в сфері стоматології. Тривалий час функціонував спільний Будинок побутових послуг  в селі Ляшківка, який  надавав послуги жителям всіх  названих сіл. Жителі села Нетесівка Залеліївської сільської ради, і в даний час користуються торгівельними та побутовими послугами села Ляшківки.

          Між селами Ляшківка – Залелія  налагоджене дорожньо - транспорте сполучення. Всі села мають  дороги із твердим покриттям, газифіковані та мають розвинуту соціальну, культурну та економічну інфраструктуру.

          Діти із сіл Залелії, Нетесівки, Лозуватки, Помазанівки, Андріївки відносяться до мікрорайону Ляшківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, де  здобувають повну середню освіту. Здійснюється підвіз школярів за програмою «Шкільний автобус». Ляшківська школа є переможцем обласного конкурсу «Найкращий сільський заклад».

          Історичне поєднання наших сіл має своє підґрунття і в етнічному питанні. Переважна більшість населення – українці, мають спільні політичні та національні пріоритети, пов’язані сімейними та родинними зв’язками. 

          Тривале співіснування наших громад наклало відбиток і на культурний розвиток населення. Живі народні традиції, обряди, звичаї наших сіл, які започаткувалися ще нашими прадідами і сягають своїм корінням у сиву давнину. Вони є спільними для наших жителів.  Святкування весіль, народних свят, влаштування місцевих ярмарок  та церковних свят проходять зачасту разом,   адже громади Залелії і Ляшківки  об'єднані в одну церковно- приходську одиницю з одним настоятелем в селі Ляшківка.     

Однакові умови історичного і культурного розвитку наших громад, одинакові політичні, економічні та конфесійні інтереси та орієнтації етногруп забезпечують надійні внутрішні зв'язки  між Ляшківською та Залеліївською громадами і стали підставою для об'єднання в одну історично складену  громаду.

             Зараз на території ОТГ функціонує комунальне підприємство Ляшківська ЗОШ І-III ступенів.

             Проектна наповнюваність школи 300 учнів. За період з 1979 по 2018 роки школу з Золотою медаллю закінчили 32 учні, зі срібною - 23. Свої високі знання учні підтверджують під час проведення ІІ та ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін. 74% випускників 11 класів вступають до ВНЗ. В старших класах здійснюється профільне навчання за математичним та суспільно-гуманітарним напрямками.

            Школа лауреат УІІ Міжнародної виставки «Сучасна освіта в Україні-2004». Нагороджена дипломом «За вагомий внесок у модернізацію національної системи освіти», переможець обласного конкурсу «Кращий сільський заклад». Атестація закладу - «Відмінно з відзнакою». Школа є опорною в районі, як «Школа культури здоров’я». Учні школи є переможцями Всеукраїнської експедиції «Звичаї, обряди та традиції рідного краю».

            Маленькі жителі громади відвідують новий Ляшківський дитячий садок «Калинка» (75 місць) та Залеліївський (25 місць).

         На території Ляшківської ОТГ працює 3 ФАПи: Ляшківський, Шарівський та Залеліївський.

Також веде свою господарську діяльність ТОВ агрофірма „Колос”. Товариство є сучасним, розвиненим сільськогосподарським підприємством. Обробляє понад 3 тисячі га землі, розвиває матеріально-технічну базу, займається вирощуванням сільськогосподарських культур, зокрема, цукрових буряків. 

Розведення страусів в ТОВ АФ «Колос»

Лідером у розвитку тваринництва є агрофірма „Націонал плюс”. Це єдине товариство в районі, яке займається племінною репродукцією по розведенню нових порід свиней, та племінною репродукцією по розведенню нових порід корів.

На території ОТГ розвивається овочівництво, відновлюється мережа поливу та зрошення полів, працює зерновий елеватор по очистці, сушці та зберіганню зерна, валова потужність якого складає 15 тисяч тон сировини.

           Протягом 22 років Ляшківську с/р очолює Омелян Юлія Вікторівна. Завдяки її ініціативі в 2008 році введено в експлуатацію нове приміщення Ляшківського Будинку культури на 300 місць, який став окрасою села та дозвілля молоді.

           В 2010 році Ляшківська сільська рада стала переможцем VІІІ Всеукраїнського конкурсу проектів програми розвитку місцевого самоврядування, а у 2013-му взяла участь у Проекті Європейського Союзу та Програмі Розвитку Організації Об’єднаних Націй "Місцевий розвиток орієнтований на громаду – ІІ та ІІІ фази". За проектом здійснено  капітальний ремонт приміщень ФАПу  с. Шарівка, у поточному році триває робота на проектом "Капітальний ремонт приміщення Залеліївського ФАПу".

          Ляшківська сільська об’єднана територіальна громада прийняла участь та стала переможцем конкурсного відбору Проекту за підтримки Федерального Уряду  Німеччини GIZ реформа управління на сході України по створенню Центру надання адміністративних послуг в с.Ляшківка (приміщення Ляшківської сільської ради) з очікуваним обсягом капіталовкладень понад 700 тис. гривень. Тим самим буде забезпечена можливість отримання  адміністративних послуг у одному приміщенні за принципом "єдиного вікна"  у чітко встановлені строки, з мінімальними витратами часу на очікування.

       У селах громади проживають трудолюбиві, добрі, чуйні, талановиті люди, які своєю працею прикрашають Дніпропетровщину та Приорілля. Громада впевнено дивиться в майбутнє.